5 клас

Історія і традиції святкування дня закоханих.

Виховна година  Тема: Історія і традиції святкування дня закоханих.  Мета: виховувати інтерес до минулого, повагу до справжніх почуттів, уміння вирізняти своє єдине, половинку, любов до літератури, поезії.  Обладнання: Сердечка паперові розрізані на дві частини, скринька для валентинок.  Кохання - це теорема, яку  кожного дня потрібно доводити.  Архімед Кохання — як вода — плавке та бистре,  рве, грає, пестить, затягає й топить.  Леся УКРАЇНКА Проведення Доброго дня, любі діти!!!  - Чи можете ви мені допомогти?  - Яке свято відбудеться на цьому тижні?  (Свято “День закоханих”).  - А як ще називають це свято?  (День Валентина).  Молодці!!!І саме про це свято ми сьогодні і будемо вести мову…  Це свято оповите стількома таємницями та легендами. В одній із них розповідається про те, що Валентин був священиком, котрий вінчав хлопців та дівчат, що не отримали батьківського благословення. Він не зважав на жодні заборони, єдине, чим керувався Валентин - це щирість почуттів юнаків та дівчат. А вони справді були щирими. А ось послухайте декілька легенд щодо цього прекрасного свята.  14 лютого стародавнi римськi племена святкували день свого бога Луперкуса - бога родючостi. Це було весняне святкування, оскiльки тодiшнiй календар вiдрiзнявся від сучасного, і лютий припадав на ранню весну. Однією з традицій цього свята було загадування iмен. Напередоднi дня святкування на тоненьких смужках паперу писали iмена римлянок і поміщали цi смужки у глечики. Кожен хлопець витягав свою смужку з ім’ям коханої.  Ось ще одна прекрасна оповідь з приводу цього свята. Святий Валентин, священник з Терні (Італія) мав чудовий квітник. І в нього була звичка роздавати букети квітів закоханим молодим людям. Священник Валентин встановив дату роздачі квітів – 14 лютого, а сам став захисником всіх закоханих.  Але найправдивішою історією є така…  Жив Валентин у ІІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Церква призначила його єпископом у одному із храмів Терну (Туріну). Крім того, що єпископ таємно вінчав молодь, він ще й мирив закоханих, які посварилися, дарував квіти молодим подружжям та одружував солдатів імператорських легіонів. А це було заборонено під загрозою смертної кари, оскільки імператор Юлій Клавдій ІІ вважав, що сім'я псує легіонера. Подружні вузи роблять його слабким та вразливим, а слабкому солдатові не місце в імператорській армії. Тому й заборонили будь-які вінчання та створення сім'ї. Ця заборона не лякала Валентина. Він все-одно вінчав закоханих, не зважаючи, легіонери вони чи «прості» смертні.  Коли Юлій Клавдій дізнався про непослух єпископа Валентина, він наказав схопити його та кинути до в'язниці. Валентин не пручався. У в'язниці священик познайомився з дочкою свого наглядача. Вона була сліпою. Між єпископом та дівчиною спалахнули почуття, вони були надзвичайно світлими та чистими. В день страти Валентин написав коханій записку, яку підписав: «Від твого Валентина». Він попросив передати дівчині лист та маленький букетик польових квітів, котрий на його прохання принесли друзі, яких у доброго Валентина було дуже багато.  Коли дівчина отримала листа й квіти, то спочатку побачила тьмяне світло й нечіткі обриси предметів. Поступово все навкруги ставало чіткішим, вона розгорнула прощальну записку, почала читати... По щоках коханої Валентина текли сльози. «Від твого Валентина», - пошепки сказала дівчина.  Нині ж, саме у день страти Валентина, 14 лютого, кожен сподівається зустріти свого «Валентина» чи «Валентину». І якщо в цей день до вас хтось підійде та запитає: «Ти будеш моєю Валентиною?» - не відмовляйте. Хтозна, можливо це саме ваш «Валентин».  В наш час свято Валентина «обросло» багатьма звичаями, обрядами та традиціями.  От в Америці та Англії була традиція, за якою дівчина могла дізнатися за кого вийде заміж. Для цього їй всього-на-всього потрібно уважно простежити за тим, якого птаха першого зустріне в цей день. Тому що кожен птах був пов'язаний з професією або типом характеру. Найкраще, якщо дівчині в День святого Валентина стрічався жовтий птах - це віщувало доброго, статечного та заможного чоловіка. Вам, напевно, цікаво дізнатися, якого ж чоловіка віщував той чи інший птах? Так от:  Чорний дрізд - священнослужитель, людина духовного сану.  Вільшанка - моряк, людина, котра буде пов'язана з морем.  Щиглик - заможній чоловік.  Горобчик - фермер, людина, котра працює біля землі.  Пташечка, що має синє забарвлення - віщує хороший та щасливий шлюб.  Голуб - щасливий шлюб.  Дятел - був поганою ознакою та віщував, що дівчина так і залишиться в дівках. Була і ще одна традиція, яка і нині не втратила своєї актуальності…  У ніч з 13 на 14 лютого покласти під подушку червону троянду.  Своїм ароматом вона навіває символічні сни. Уві сні до Вас прийде наречений та не покине Вас, доти, доки не прокинетесь.  1.Гра «знайди свою половинку»  Беремо десять сердечок які розрізані на 2 частини, на одній з яких написане питання, а на другій відповіді на це питання(використані цікаві факти про свято закоханих).  Потім половинки з запитаннями ми роздаємо 10 хлопчикам, а половинки з відповідями - дівчаткам. Потім вони повинні з'єднати половинки із запитаннями і відповідями в одне сердечко…Таким чином діти дізнаються нові дуже цікаві факти про святкування Дня Святого Валентина…  Цікаво знати і те як День Святого Валентина відзначають у різних країнах.  Валентинів день в Англії та Шотландії в старовину супроводжувався таким звичаєм. Молоді люди клали до урни відповідну їхньому числу кількість квитків, з позначеними на них іменами молодих дівчат; потім кожен виймав один такий квиток. Дівчина, ім'я котрої діставалось таким чином молодій людині, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він — її «Валентином». Це передбачало на цілий рік відносини між молодими людьми, подібні до тих, що, за описом середньовічних романів, були між лицарем та його «дамою серця» (скрізь супроводжував її, складав їй сонети, грав на лютні тощо). Про цей звичай згадує у своїй знаменитій пісні шекспірівська Офелія. Ймовірно, він є ще дохристиянського походження. Ще донині Валентинів день в Шотландії та Англії дає молоді привід для різноманітних жартів та розваг.  В Англії існувало повір'я, за яким перший мужчина, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином — хоче вона цього чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли з зав'язаними очима.  Італійці у День Святого Валентина вважають своїм обов'язком дарувати коханим солодощі. В Італії цей день так і називають — «солодкий».  Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір'ям, лежать мощі Святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.  Німці вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають в цей день всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.  В Японії на День св. Валентина жінки і дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, переважно шоколад. Хоча це «свято закожаних» подарунки отримують не лише коханці, але й начальники чоловічої статі від підлеглих статі жіночої. Загалом, святкування не відрізняється від аналогічних у Європі чи Америці. День св. Валентина особливо поширений серед молоді. Літнє покоління сприймає його як чудернацьку примху «погано вихованого дітей та онуків» або як шкідливий імпортований звичай Західної цивілзації.  Останніми роками День Святого Валентина набув і політичного звучання. Він був заборонений у Саудівській Аравії та Ірані. 2004 року радикальна група індуїстів "Шив Сена" демонстративно спалювала "валентинки" в Мумбаї  3.Гра «Ти без мене - не ти, я без тебе - не я!»  Суть цього конкурсу полягає в тому, що ви повинні об”єднати імена в пари, відомі своєю любов'ю всьому світові.  Приклади:  1) Адам -Єва  2) Цезарь-Клеопатра  3) Ромео-Джульєтта  4) Леді Діана-Принц Чарльз  5) Наполеон-Жозефіна  6) Герда-Кай  7) Рет Батлер-Скарлетт О`Хара  8)Ассоль-Грей  9) Гамлет-Офелія  10) Тетяна-Онєгін  11) Наталка-Петро  12) Курнікова-Е.Еглесіас  4.Гра «Хто викрав моє серце?»  Один з гравців сідає на стілець спиною до всіх.В руках,відведених назад, він тримає паперове серце. Хто-небудь підходить тихо з-заду і взявши серце, повертається на своє місце. Сидячий на стільці повертається і питає:  " Хто викрав моє серце? Це ти, Аня?.." Відгадує тричі. Якщо відгадує, залишається настільці і продовжує гру. Якщо ж не відгадує, то інший займає його місце.  5. Вірші про кохання.  Учні зачитують раніше підготовлені(власноруч написані) вірші про кохання…  А зараз ми почуємо як звучить "Я тебе люблю" на інших мовах:  Албанія: te dua;  Вірменія: Es kez siroum em;  Болгарія: Obicham te;  Данія: Jeg elsker dig;  Франція: Je t'aime;  Германія: Ich liebe Dich;  Італія: Ti Amo;  Японія: Kimi o ai shiteru;  Латвія: Es milu tebi;  Чехія: Miluji Te;  Румунія: Te Iu Besc... и т.д. А зараз проведемо конкурс «Пiснi про кохання».  Взяти участь у конкурсi можуть усi бажаючi iз числа присутнiх на святi. Учасники подiляються на двi рiвнi команди. За сигналом ведучої обидвi команди по черзі виконують першi куплети пiсень про кохання. Перемагає та команда, яка пригадає найбiльше пiсень. Нашу виховну хотілось би закінчити такими словами:  «Любовь!...Сколько необьятного в этом слове! Какой океан в одной слезе! Какое небо в одном взгляде! Какая буря в одном вздохе! Какая молния в одном прикосновении! Какая вечность в одном моменте!...»  Й.Этвеш

Батьківські збори: Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя

Мета:  розповісти  батькам  про  те,  що  формування здорового способу  життя  є одним  із  важливих напрямків сімейного виховання; порадити їм,  як  слід  розмовляти  з дитиною  про  здоровий спосіб життя, тютюнопаління; проінформувати,  яку  допомогу  чи  інфомацію вони можуть одержати в школі.          Ми завжди маємо можливість навчатися на певному досвіді.  Той досвід,  якого  набули  ваші  батьки,  коли  були  молодими, буде  цінним уроком  для  вас.        Турбота про розвиток та здоров’я дитини починається в сім’ї з прийняття нею здорового способу життя. Здоровий спосіб життя – це: • сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми; • відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного; • сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини; • правильно організована раціональна їжа; • дотримання вдома режиму дня для дитини; • негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління; • достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці; • утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення; • розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо). Дуже важливо бути доброзичливою та ввічливою людиною, і вчити бути такими своїх дітей.        Категорично і однозначно визначав роль батьків у вихованні дітей Ж. Руссо. Він вважав, що той, хто не може виховувати дітей, не повинен їх мати, і ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють батьків від обов'язку виховувати самому своїх дітей, а Котляревський у поемі "Енеїда" гнівно засуджував тих батьків, які хибно виховували своїх дітей:  Батьки, які синів не вчили,  А гладили по головах,  І тільки знай, що їх хвалили,  Кипіли в нафті в казанах.         Батьки — найперші вихователі. Час повернути дітей сім'ям і сім'ї дітям, час припинити конфронтації між школою і сім'єю. Батьки повинні відповідати перед власною совістю, народом, державою за виховання власних дітей. Колись так і було. Сім'я — це народ, нація в мініатюрі. Від рівня її культури залежить і рівень культури, вихованості дітей. Саме тут формуються людяність, духовність, гідність, а також культ матері і батька, бабусі і дідуся, культ роду і народу.         Невипадково народна педагогіка надає першорядного значення виховному  клімату сім'ї як основному чиннику формування особистості. "Нащо клад, коли в сім'ї лад", — кажуть у народі, а цей вислів несе в собі глибокий педагогічний зміст. Часто можна чути і таке: добра та сім'я, де виростають добрі діти. Цим підкреслюється та особлива роль, яку відіграє у вихованні дітей загальний клімат сім'ї, її настрої, звичаї, спрямованість.         Чітко визначився в народній педагогіці такий могутній чинник формування  особистості, як виховання прикладом: "Бурчання наскучить, приклад научить", "Добрий приклад кращий за сто слів", "Приклад кращий за правило". У цих висловлюваннях розкривається схильність дитини наслідувати старших брата чи сестру, матір чи батька, сильнішого чи розумнішого товариша та народна виховна практика наслідування за принципом "роби так, як я".         Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім'ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров'я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля. Природною вихователькою малої дитини є мати. Найкращі наслідки у вихованні дітей дошкільного віку може дати співпраця родини і дитячого садочка. Це дозволяє дотриматись єдності у напрямах і методах виховання. Такий зв'язок мусить існувати і між школою та родинами. Школа мусить виховувати в дітях пошану до батьків, батьки — створювати умови для виконання шкільних завдань та підтримувати школу матеріально. Це було особливо потрібним, на думку Г. Ващенка, в перших роках існування самостійної української держави.         На жаль, за даними найоптимістичніших наукових досліджень, сьогодні фізичним вихованням дітей цікавиться не більше 20% батьків. Учителі повинні прагнути зробити батьків кожного школяра прихильниками фізичної культури, а отже, своїми спільниками. Для успішного залучення всіх учнів до занять фізичними вправами необхідно, передусім, переконати батьків в оздоровчій ролі фізичної культури, показати їм, що в коло завдань фізичного виховання входить і формування звички до праці, зокрема навчальної.        Для забезпечення ефективності фізичного виховання батьки повинні знати, який виховний вплив на дітей здійснюється на уроках і в позаурочний час. Такі знання необхідні для дотримання наступності і забезпечення єдиної педагогічної лінії в пред'явленні вимог до дитини. Адже в комплексі виховних заходів кожен елемент повинен чітко виконувати свої функції. В іншому випадку система не спрацює.  Між сім'єю і школою повинна бути створена атмосфера ділових, товариських стосунків, у яких менторському тону нема місця, бо йдеться про об'єднання зусиль для досягнення спільної мети. Водночас варто враховувати умови і можливості сім'ї та школи. Пам’ятка  для  батьків «Як розмовляти батькам із  дитиною про тютюнопаління: •  Простудіюйте  інформаційний  матеріал. •  Виберіть  спокійну  ситуацію,  коли  у вас  та  вашого(ої) сина  (дочки)  є час  для  розмови. •  Починайте  з легких  питань. •  Слухайте  міркування  уважно  та  спокійно.  Запитайте про відчуття вашої дитини, про те, що вона думає з цього  приводу,  та  вислухайте  її. •  Спробуйте  уникнути  «нотацій»,  але  все-таки  скажіть про  свої  почуття  та  думки. •  Якщо  ви  чи  ваша  дитина  почуваєтеся  незручно  під  час розмови,  припиніть  її  й  закінчіть  іншим  разом. Хід зборів Бесіда        Шановні  батьки!        Формування здорового способу життя є одним із важливих напрямків сімейного виховання, адже всі батьки бажають, щоб їхня дитина виросла фізично й психічно здоровою, без шкідливих звичок. Багато в чому формування здорового способу  життя  залежить  від  таких  чинників: стилю  життя сім’ї,  способу  організації  життя,  характеру  взаємостосунків між  подружжям,  участі  обох  батьків  у вихованні,  правильної  організації вільного  часу  сім’ї,  ставлення  самих батьків  до  вживання  алкоголю, куріння,  використання наркотичних  речовин.  Отже,  спосіб  життя  сім’ї  в основному  обумовлює  й  спосіб  життя  дітей.  Численні  дослідження свідчать  про  те,  що  сімейні  конфлікти  між  самими батьками,  батьками  та  дітьми,  застосування  фізичних покарань, нерозуміння батьками дітей, відсутність батьківської уваги, підтримки  дитини —  усе  це  стає  причиною  того,  що  процес становлення особистості підлітка проходить важче, ніж зазвичай.        Загальновідомо,  що  батьки  для  різних  груп  підлітків і молоді  є одним  з  основних  джерел  інформації  з багатьох питань.  Окрім  того, саме  до  батьків  у  першу  чергу  звертаються  молоді  люди  зі  своїми проблемами  й труднощами.         У важкій  ситуації  діти  очікують  від  батьків  порад  і допомоги  з різноманітних  проблем,  тому  досить  часто  батькам доводиться  виконувати  функції  не  лише  дорослих  друзів  і вчителів,  а й  психолога,  лікаря,  довідкового  бюро  та «швидкої  допомоги».       Незалежно  від  того,  наскільки  самі  батьки  усвідомлюють  свою роль у формуванні  здорового  способу  життя  молодого покоління, підлітки визначають досить широкий аспект тем, на які вони можуть розмовляти з батьками. Якщо відкинути таку тему, як навчання й  уроки, то за статистичними даними найчастіше підлітки говорять із батьками про своє  майбутнє  (60%–70%),  своє  здоров’я  (55%–65%), своїх друзів (50%–60%), своє харчування (45%), поведінку  не  тільки  в школі,  а й  на вулиці,  у транспорті,  з незнайомцями  (до  40%),  а  також  про  стосунки в  сім’ї  (близько 40%).  Не  так  часто  предметом  розмови  є економічні  проблеми  сім’ї  (24%),  взаємини  між  хлопця  ми  та  дівчатами (20–25%), статева зрілість (10%–20%) та інтимні стосунки  між  чоловіком  і жінкою  (5%–10%).        Свідченням  того,  що  батьки  є надзвичайно  важливим і впливовим джерелом  формування  здорового  способу  життя,  є також  те,  що  36% 10–16-річних  повністю  довіряють батькам  і  відверто  обговорюють із ними  будь-які  питання, а ще  52%  довіряють  батькам,  хоча  деякі питання  не  можуть  обговорювати  з ними.  Таким  чином,  88%  підлітків  довіряють  батькам,  а це  означає,  що  довіряють  і тій  інформації,  яку вони  отримують  від  них.  Лише  12%  респондентів  зазначили,  що  вони зовсім  не  довіряють  батькам.  Про високий  рівень  довіри  та  достатньо відверті  стосунки  між підлітками  й батьками  свідчать  відповіді  понад половини опитаних  10–14-річних  учнів,  які  кажуть,  що  батьки, як правило,  знають,  де  й  з  ким  вони  спілкуються  ввечері.        Водночас  існують  і певні  проблеми  щодо  впливу  батьків на формування  здорового  способу  життя  в неповнолітніх. Так, 15% 10–14-річних відверто стверджують, що випивали  алкогольні  напої  в  більшій кількості,  ніж  їм  дозволяли батьки; 6% упевнені, що матір, та 6% — що батько дозволили б їм випивати без будь-яких обмежень і заперечень. Ще  по  27%  відповіли,  що  їм  дозволили  б  випити  лише  з особливої нагоди; близько 21% не знають, як саме відреагувала б їхня  мати,  і така сама  кількість  не  впевнена  щодо  батьківської  реакції.  Серед  тих,  хто ще  не  спробував  курити  на час  опитування,  25%  відзначили  такий «стримувальний» чинник,  як  «мої  батьки  не  курять».  Це  другий  за рейтингом  чинник  після  усвідомлення  шкідливого  впливу звички курити на  стан  здоров’я.  Крім  того,  ще  11%  зазначили, що  у випадку  куріння вони  б мали  проблеми  з батьками.        Серед  молоді  віком  10–14  років  курили  або  курять 39,5% респондентів. Разом із тим лише незначна кількість осіб засвідчує, що вони курять через конфлікт із батьками. Напевне,  таку  ситуацію  можна пояснити  й тим,  що  чимала кількість батьків (38%) курить у помешканні, де вони проживають разом із дітьми, 70% дітей свідчать про те, що їм батьки  не  дозволили  б курити  взагалі.        Можна  сказати,  що  батьки  є одним  з  основних  джерел отримання інформації  щодо  здорового  способу  життя  для дітей, підлітків і молодих людей. Результати соціологічних опитувань  засвідчують,  що  зі збільшенням  віку  кількість тих,  хто  обговорює  ці  проблеми  з батьками та  отримує  від них інформацію, хоч і  незначною мірою, усе-таки знижується.  Розглядаючи  варіанти  відповідей  на  питання:  «До  кого  або до яких джерел ти звернувся б, якби побажав отримати  більше  інформації  про  алкоголізм,  наркоманію,  куріння?» залежно  від  віку  респондентів,  можна  отримати  загальну діаграму  цих  показників. Діаграма Частка  молоді,  котра  звертається  до  батьків  із  питань  алкоголізму, наркоманії,  тютюнопаління   (%  по  кожній  віковій  групі). Вплив батьків на поінформованість дітей і молоді стосовно шкідливих звичок умовно можна поділити на три етапи: I. 10–12 років  — етап стабільного ставлення до рекомендацій  батьків, 62–65  %  дітей  за  інформацією  про  шкідливі звички  звертаються  до  батьків. II.  13–16  років —  етап  різкого  зменшення  впливу  батьків,  частка дітей зменшується  від  65%  у 12  років  до  35% у 16. III.  17–22  роки  —  етап  повільного  зменшення  впливу батьків,  відсоток потенційних  звернень  до  батьків  знижується  від  32%  у 17  років до   19 %  у 22  роки. Що  стосується  значення  одержаної  від  батьків  інформації  про  шкідливі звички  для  дітей,  різних  за  статтю  та віком,  то  у віці  10–12  років довіра  до  інформації,  наданої батьками, у  дівчат падає від 71% до 64%, а  в хлопців зростає  від 53%  до  66%.  Відрізняється  також  і  рівень довіри до  батьківської  інформації  у віці  20–22  років,  коли  в чоловіків рівень  довіри  знижується  до  14%,  а в  молодих  жінок  він  залишається на  показнику  24–26%.  Ще  одним  із чинників, які визначають ставлення до інформації батьків, є проживання: окремо чи разом мешкають батьки та дорослі  діти.  Так,  молоді  люди,  які  проживають  у батьківських сім’ях, мають  намір  звернутися  до  батьків  у 46%  випадках,  а  діти,  які проживають  окремо,  тільки  у 18%.        Очевидно,  що  сім’я  має  двосторонній  вплив  на  спосіб житгя молодої  людини.  З  одного  боку,  сім’я  виступає  як захисний чинник, що перешкоджає появі та розвитку шкідливих звичок, з  іншого  — як особливий чинник, що стимулює  розвиток  шкідливих  звичок  у  дітей.        Захисні чинники сім’ї найбільшою мірою проявляються в тому  разі,  коли: —  між  членами  сім’ї  існують  добрі,  відверті  стосунки; —  виховання  дітей  передбачає  прояв  душевного  тепла, виключає  постійні  ультимативні  претензії; —  батьки вірять у життєві успіхи дітей, проявляють високі  батьківські  очікування; —  діти,  з одного  боку,  беруть  участь  у  прийнятті  сімейних  рішень,  а  з  іншого —  мають  свої  власні  обов’язки  стосовно  інших  членів  сім’ї; —  стосунки  між  батьками  базуються  на  емоційній  взаємній  підтримці; —  ставлення  батьків  до  дітей  базується  на  реальній зацікавленості, увазі  до  їхніх  проблем  і  обмежуються  не тільки  розмовами,  а й безпосередньою  участю  в різних  аспектах  життя  дітей.        Негативний  вплив  сім’ї  на  спосіб  життя  дітей,  насамперед, пов’язаний  із  внутрішньою  кризою  сім’ї: —  сімейною дезорганізованістю, яка призводить до того, що сім’я перестає вирішувати навіть елементарні проблеми утримання  дитини; —  сімейними конфліктами, які є  причиною різних стресів  у дітей; —  проявом  насилля  (фізичного,  психічного,  сексуального); —  відсутністю  почуття  любові  та  взаєморозуміння  між членами  сім’ї; —  наявністю шкідливих звичок (алкоголізму, наркоманії  тощо)  серед  членів  сім’ї; —  невимогливістю та непослідовністю санкцій стосовно проявів шкідливих для здоров’я звичок у дітей, слабка дисципліна  в  сім’ї; —  нереалізованим  очікуванням  стосовно  розвитку й успіхів  дитини.        На жаль, підлітка й навіть молоду людину дуже часто розглядають як «майже» дорослого, а слово «неповнолітній» узагалі віддзеркалює у своєму значенні певну неповноцінність. Знання  особливостей  молодіжного  та  підліткового  віку може  змінити  ставлення  дорослих  до  підлітків  і,  таким  чином, зменшити деякі ризики для здоров’я, перш за все це сто-сується психологічного дискомфорту й  фізичної активності.        Спеціальні  навчальні  програми  можуть  проілюструвати  на конкретних  життєвих  прикладах  батькам,  дорослим членам  сімей  їхню відповідальність  за  спосіб  життя  дітей, причому  не  абстрактну відповідальність,  а те,  як  кожний вчинок  дорослого,  включно  з реакцією  на  будь-який  дитячий  вчинок,  може  позначитися  на  дитині.       Наприклад, якщо  дитина  погано  вчиться  в початковій  школі  й  батьки  досить  спокійно  до  цього  ставляться,  то  в  старших  класах вони повинні  бути  готовими  до  того,  що  дитина  повною  мірою відповідатиме ста тусу «двієчника»: найімовірніше вона куритиме, прогулюватиме  школу,  стане  членом  компанії таких  самих  «педагогічно занедбаних»  дітей. Головне  завдання  впливу  на  спосіб  життя  дитини через батьківську  сім’ю  полягає  в  об’єктивній  інформації  про тенденції в молодіжному  середовищі,  адже  стосовно  таких ризиків  для  здоров’я, як куріння,  алкоголізм,  наркоманія, саме батьки можуть стати реальним джерелом знань і вмінь із  приводу  попередження  ризиків.  Головною умовою  для цього є наявність таких знань і вмінь, оскільки вони мають ці знання  й  мають  відверті  стосунки  з  дітьми.  Цілеспрямований потік інформації щодо здорового способу життя дітей буде  корисним  і для самих батьків,  бо  він  може  вплину  ти й на  їхній  спосіб  життя,  а це, безперечно,  впливає  на  дітей як  найближчий  і найбільш  наочний приклад.        Підсумок зборів        У  заключному  слові  класний  керівник  ще  раз  підкреслює,  що куріння  є проблемою  в нашій  країні.  Молоді  люди ризикують занедужати  раком  легень,  горла  та  іншими  захворюваннями,  які пов’язані  з курінням.  Згідно  зі  статистикою,  яку  надають  лікарні,  у багатьох  молодих  людей є тютюнова  залежність.  Молодь  курить, незважаючи  на рекомендації дорослих не робити цього. Їй необхідна  інформація  та  навички,  щоб  уникнути  залежності  від  тютюну. Багато молодих  людей  починають  курити  в підлітковому віці. Батьки повинні говорити про куріння зі своїми дітьми, а шкільні програми сприятимуть полегшенню виховних заходів.        Далі  необхідно  познайомити  батьків  із  тим,  яку  допомогу  чи інформацію  вони  можуть  одержати  в школі.        Профілактика  тютюнопаління —  це  процес  взаємодії, взаємної підтримки.  Саме  тому  в  цьому  процесі  найважливішою  є така  форма роботи,  як  діалог.  Діти  потребують відвертого  спілкування  з батьками.

                                 

РОЛЬ БАТЬКІВ  У  ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ

       Турбота про розвиток та здоров’я дитини починається в сім’ї з прийняття нею здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – це:
• сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми;
• відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного;
• сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини;
• правильно організована раціональна їжа;
• дотримання вдома режиму дня для дитини;
• негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління;
• достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці;
• утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення;
• розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).

       Дуже важливо бути доброзичливою та ввічливою людиною, і вчити бути такими своїх дітей.

       Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграють батьки та сім'я. Категорично і однозначно визначав роль батьків у вихованні дітей Ж. Руссо. Він вважав, що той, хто не може виховувати дітей, не повинен їх мати, і ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють батьків від обов'язку виховувати самому своїх дітей, а Котляревський у поемі "Енеїда" гнівно засуджував тих батьків, які хибно виховували своїх дітей:

 Батьки, які синів не вчили,

 А гладили по головах,

 І тільки знай, що їх хвалили,

 Кипіли в нафті в казанах.

        Батьки — найперші вихователі. Час повернути дітей сім'ям і сім'ї дітям, час припинити конфронтації між школою і сім'єю. Батьки повинні відповідати перед власною совістю, народом, державою за виховання власних дітей. Колись так і було. Сім'я — це народ, нація в мініатюрі. Від рівня її культури залежить і рівень культури, вихованості дітей. Саме тут формуються людяність, духовність, гідність, а також культ матері і батька, бабусі і дідуся, культ роду і народу.

      Невипадково народна педагогіка надає першорядного значення виховному клімату сім'ї як основному чиннику формування особистості. "Нащо клад, коли в сім'ї лад", — кажуть у народі, а цей вислів несе в собі глибокий педагогічний зміст. Часто можна чути і таке: добра та сім'я, де виростають добрі діти. Цим підкреслюється та особлива роль, яку відіграє у вихованні дітей загальний клімат сім'ї, її настрої, звичаї, спрямованість.

        Чітко визначився в народній педагогіці такий могутній чинник формування особистості, як виховання прикладом: "Бурчання наскучить, приклад научить", "Добрий приклад кращий за сто слів", "Приклад кращий за правило". У цих висловлюваннях розкривається схильність дитини наслідувати старших брата чи сестру, матір чи батька, сильнішого чи розумнішого товариша та народна виховна практика наслідування за принципом "роби так, як я".

       Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім'ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління. Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров'я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля. Аналізуючи ступені освітньо-виховної системи, першим завданням дошкільного виховання Г. Ващенко визначає фізичний розвиток дитини. Природною вихователькою малої дитини є мати. Найкращі наслідки у вихованні дітей дошкільного віку може дати співпраця родини і дитячого садочка. Це дозволяє дотриматись єдності у напрямах і методах виховання. Такий зв'язок мусить існувати і між школою та родинами. Школа мусить виховувати в дітях пошану до батьків, батьки — створювати умови для виконання шкільних завдань та підтримувати школу матеріально. Це було особливо потрібним, на думку Г. Ващенка, в перших роках існування самостійної української держави.

        На жаль, за даними найоптимістичніших наукових досліджень, сьогодні фізичним вихованням дітей цікавиться не більше 20% батьків. Учителі повинні прагнути зробити батьків кожного школяра прихильниками фізичної культури, а отже, своїми спільниками. Для успішного залучення всіх учнів до занять фізичними вправами необхідно, передусім, переконати батьків в оздоровчій ролі фізичної культури, показати їм, що в коло завдань фізичного виховання входить і формування звички до праці, зокрема навчальної.

       Для забезпечення ефективності фізичного виховання батьки повинні знати, який виховний вплив на дітей здійснюється на уроках і в позаурочний час. Такі знання необхідні для дотримання наступності і забезпечення єдиної педагогічної лінії в пред'явленні вимог до дитини. Адже в комплексі виховних заходів кожен елемент повинен чітко виконувати свої функції. В іншому випадку система не спрацює.

        Між сім'єю і школою повинна бути створена атмосфера ділових, товариських стосунків, у яких менторському тону нема місця, бо йдеться про об'єднання зусиль для досягнення спільної мети. Водночас варто враховувати умови і можливості сім'ї та школи.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ШЕКСПІРА

 Цікава інформація про Вільяма Шекспіра розкриє вам таємниці про життя та творчість всесвітньо відомого драматурга. 

1. Шекспір — є другим цитованим автором після Біблії.

2. Точна дата народження Вільяма Шекспіра не відома до сьогоднішнього дня. Офіційною датою його народження прийнято вважати 23 квітня 1564. У цей же день 1616 року геніальний драматург помер.

 3. Шекспір ніколи не навчався в університеті, але це не завадило йому придбати світову популярність. Свою першу п’єсу Шекспір написав приблизно в 25 років.

 4. Вільям Шекспір володів ідеальною пам’яттю: він чудово знав не тільки англійську історію, але й найважливіші процеси в європейських країнах, мав обізнаність в античній філософії, юриспруденції, розбирався в навігації, тонкощах міжнародної дипломатії, медицині, володів кількома іноземними мовами, серед яких латинь, грецька, французька, італійська та іспанська. Крім того, драматург добре розбирався в політиці, музиці та ботаніці.

5. Вільям був одружений на Енн Хетеуей. Вони одружилися в листопаді 1582, коли йому було 18 років, а їй 26. Протягом сімейного життя у них було троє спільних дітей — дві дочки, Сюзанна і Джудіт, і син Хемнет, який помер в 11-річному віці.

 6. Вільям Шекспір залишив нащадкам 38 п’єс, 4 поеми, 154 сонета, 3 епітафії. Усього його твори перекладені на безліч мов і мали значний вплив на розвиток світової літератури. Шекспір ніколи не публікував свої п’єси. Він хотів щоб усі його п’єси виконувалися безпосередньо на сцені і був проти того, щоб його п’єси поширювалися тиражами і читалися вдома.

 7. На театральному терені Шекспір трудився спочатку як сторож, потім був актором і театральним продюсером, який заробив цілий статок на своїй діяльності, пізніше став лихварем, пивоваром і домовласником.

8. Існує ряд гіпотез, що під ім’ям Шекспіра ховається зовсім інше історичне обличчя. В якості авторів називався оксфордський граф Едуард де Вер, який перестав публікуватися в 1593-му, у той час як Шекспір заявив про себе в 1594-му. Псевдонім «Шекспір» був обраний невипадково. На фамільному гербі де Верів зображений лицар зі списом у руці, а буквальний переклад Shake-speares — «приголомшливий списом». Майже всі п’єси Шекспіра — яскрава пародія на звичаї двору, тому, прикрившись псевдонімом, граф міг творити і далі. Крім того, Едуард де Вер не міг публічно оголосити себе драматургом: у ті часи письменництво не личило для аристократів. Він помер в 1604 році, невідомо, де його могила, дослідники стверджують, що його твори продовжували видаватися сім’єю під псевдонімом до 1616-го (саме в цей рік і помер Шекспір). У 1975 році Британська енциклопедія підтвердила цю гіпотезу, заявивши: «Едуард де Вер є найбільш імовірним претендентом на авторство п’єс Шекспіра».

Урок "Покупки" 6 клас

6 клас

Тема:  Покупки

Підтема: «Going Shopping»

Цілі:  Практичні: Активізувати лексичні одиниці теми; розвивати навички діалогічного мовлення; розвивати навички    аудіювання;  тренувати навички письма та монологічного мовлення, узагальнити і систематизувати матеріал з теми.

           Освітня:    Розширити ерудицію учнів,   поглибити знання з теми « Покупки »; формувати комунікативну і соціокультурну компетенції.

         Розвиваюча: Розвивати культуру спілкування  в ситуаціях, вміння працювати в групах; розвивати  мовну здогадку та мовленнєву реакцію, інтелектуальні та пізнавальні   здібності.

        Виховна: Виховувати культуру спілкування в практичному використанні мови;  виховувати почуття поваги,   ввічливості при спілкуванні.

Тип уроку: Перевірка та коригування знань, умінь і навичок.

Обладнання: Підручник, мультимедійна дошка,  роздатковий матеріал.

         

Схематичний план уроку

І. Початок уроку

   1) Організаційний момент

   2) Повідомлення мети

ІІ. Основна частина уроку

1)    Активізація ЛО теми

2)    Розвиток навичок письма

3)    Розвиток навичок діалогічного мовлення

4)    Розвиток навичок монологічного мовлення

ІІІ. Заключна частина уроку

1)    Подання  домашнього завдання

2)    Підведення підсумків уроку

3)    Виставлення оцінок, їх мотивація

Procedure

І. The Beginning of the Lesson

 Greeting, aim

T:Good morning, сhildren! I’m glad to see you!

Ps: Good morning, teacher! We are glad to see you, too!

T: Sit down, please. The theme of our lesson is “ Going Shopping ”. By the way, do you like going shopping? Look at the board and choose the variant.

P1: I like going shopping because I want to help my Mum.

P2: I like going shopping because it is a great fun.

P3: I like going shopping because  I like buying new things.

P4: I like going shopping because it is exciting.

T: So, I see. This topic is interesting for you. And during the lesson we are going to:

- Review the active vocabulary;

- Make up sentences and dialogues about “ Shopping”;

    -  Practice listening and speaking;

     - Get to know about banknotes and coins. 

II Main part of the lesson

1) Review the active vocabulary

T: Let’s review the names of the shops. Dictation.

bakery,  the fishmonger’s, the confectionary,  a toy shop,  the chemist’s, the dairy shop, the clothes shop, the butcher’s, a department store,  the greengrocer’s, the supermarket,  the sports shop. Exchange with the partner. Check it. Put marks.

T: What can we buy at  these shops?

 Read the explanations and guess what thing or kind of food is it.

P1: We need it to make sausages. ( meat )

P2: It can be white, grey or black. It is made of flour. ( bread )

P3: We can put it in porridge. We can put it on a slice of bread and eat with cheese or some sausage for breakfast.( butter )

P3: We put on them. ( clothes )

P4: It can be made of apples, cherries, strawberries… It is sweet.( jam)

P5:We make pancakes with it. ( flour )

P6: It is made of milk. We usually eat it with cottage cheese.( sour cream )

P6: Children like them most of all. ( sweets )

P7: We catch it in the river, in the sea or in the ocean. ( fish )

P8: General word for potatoe, cucumber, carrot, cabbage…. ( vegetables )

T: Sometimes we put some kinds of food into the containers.

Match two parts:

a carton                   jam

a jar                          fish

a packet         of      Sprite

a bottle                    flour

a tin                          juice

a can                         sour cream

Ps’ answer’s.

2) Practice

Teacher: Now, make up sentences, using the active vocabulary. Look at the board and use the cues.

Write down the sentences into your copy-books. Than, read them aloud.

P1: We can buy ( meat and sausages) at the butcher’s.

P2: We can buy ( sour cream, milk and cheese) at the dairy shop.

P3: We can buy (  flour and jam ) at the supermarket.

P4: We can buy ( fish and seafood) at the fishmonger’s.

P5: We can buy (pies, bread rolls and bread) at the bakery.

P6: We can buy ( fruit and vegetables) at the greengrocer’s.

P7: We can buy ( sweets and cakes) at the confectionary.

P8: We can buy ( medicine) at the chemist’s.  

3) Act out the dialogues and answer the questions.

Dialogue № 1              

Mr. Black: I’d like some apples, please.

Shop-assistant: What apples would you like: green, red or yellow?

Mr. Black: Green, please.

Shop-assistant: How many apples would you like?

Mr. Black: Can I have 5 apples?

Shop-assistant: Of course.

Questions: 1) What did Mr. Black want to buy? (apples)

                    2) How many apples did Mr. Black want to buy? (five)

                    3) What apples did Mr. Black prefer?  (green)

Dialogue № 2              

          Customer: Good morning!

           Shop-assistant: Good morning!

           Customer: I want a loaf of bread, please.

           Shop-assistant: Here you are.

           Customer: Thank you.

           Shop-assistant: Do you want anything else?

           Customer: Yes. I’d like a bottle of milk, a packet of sugar, three pounds of apples and two       cans of Cola. How much is all  that?

           Shop-assistant: Five pounds fifty, please.

           Customer: Here’s six pounds.

           Shop-assistant: That’s 50 pence change. thank you very much and come again.

Questions:  1) What did the customer asked first? (a loaf of bread)

                     2) How much was the change? (50 pence)

                     3) How many bottles of milk did the customer ask? (1 bottle)

Dialogue № 3   

  Ann: I’d like a pair of shoes, please.

  Shop-assistant: What fashion  would you like?

  Ann: Low shoes for every day wear.

  Shop-assistant: What colour would you like?

  Ann: Blue.

Shop-assistant: What size do you wear?

  Ann: Five. Can I try them on?

  Shop-assistant: Of course.

Questions: 1) What did Ann want to buy at the shoe shop? ( shoes)

                     2) What was Ann’s size? (five)

                     3) What colour of shoes did Ann choose? (blue)

Ps’ answers.

Teacher: If you want to buy something you need some money. Look at the board and answer the questions. ( slides with money)

1.What money do people use in Ukraine?

P1: In Ukraine people use hryvnias and kopiykas.

2.What money do people in the UK use?

P2: In the UK people use pounds and pence.

3. What money do people in the USA use?

P3: In the USA people use dollars and cents.

5) Speaking

Teacher: Now we are ready to go shopping. What are the best shops for children?

Of course, Toy shops and confectionaries. Let’s go shopping in the best London shops for children.

Hamleys is the greatest toy shop in the world It is in London in Reagent Street. The shop has seven floors of toys to explore. People from all over the world come to visit it. You can buy the most wonderful toys and games there. There are always lots of toy demonstrations there, so you can try before you buy.

Mystical Fairies.It is the girl’s dream! This shop is full of fairy and princes dresses. There are also lots of accessories: bags, scarves and wigs. Girls can be part of Fairy School and Princess Academy. They can learn how to be fairies and princess, do arts and crafts, decorate a fairy cake, sing and dance.

Forbidden Planet. It is the world’s largest and best-known entertainment shop. This is where you can find the latest comics and graphic novels from science fiction and fantasy stories. You can buy action figures, books, DVD’s and toys.

Hope and Greenwood shop.It is a confectionary. It is in Russell Street. You can buy traditional sweets in old-fashioned glass jars. You can discover for yourself Candy Bananas, Rainbow Drops and Flying Saucers! And you can use the jars for your new creative ideas!

T: So, Which shops would you like to visit?

P1:I would like to visit Hope and Greenwood Shop because I like sweets.

P2: I would like to visit Hamleys because I ‘d like to try toys before I buy them.

P3: I’d like to visit Mystical Fairies because I like fairy and princess dresses.

P4: I’d like to visit Forbidden Planet because It is the world’s largest entertainment shop.

T: I hope, one day you might visit them or take your children to visit these shops.     

ІІІ  The Final Part of the Lesson

1) Home Assignmant

T: Make up a story  about our local shops, using active vocabulary.

2) Marks and motivation.